• holovna.jpg
  • pro kafedru.jpg
  • sklad.jpg
  • metod.jpg
  • nauka.jpg
  • konf.jpg
  • public.jpg
  • project.jpg
  • centre.jpg
  • student.jpg

  • zdu.png

Міжнародна наукова конференція
«Походження й розвиток української мови та її говорів»

13-14 листопада 2015


13-14 листопада у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася перша за історію незалежності України міжнародна наукова конференція «Походження й розвиток української мови та її говорів», у якій взяли участь науковці чотирьох країн світу.

«В університеті постійно відбуваються конференції, але ця є знаковою. Це надзвичайно цікавий проект, адже акцентує увагу на походженні української мови. Зазвичай на рівні буденної свідомості ми говоримо про походження тієї сучасної української мови, якою ми спілкуємося. Але мова – це надзвичайно складний алгоритм історії, досвіду, культури і надбань духовного, корені якого лежать надзвичайно глибоко. Сьогодні серед дослідників надзвичайно багато дискусій звідки пішла мова, які її корені. По суті ця конференція вперше в Україні робить постановку проблеми походження української мови. Звідси важко переоцінити роль і значення цієї конференції, бо тут зібралися метри української мови і дослідники з України. Заявили про себе й дослідники з Білорусі, Угорщини та Польщі», – каже ректор ЖДУ ім. І. Франка.

Під час пленарного засідання відомі науковці чотирьох країн світу працювали у два етапи. Спочатку вони виголошували доповіді, а затим бурхливо дискутували. Варто зауважити, що до дискусії активно долучалися й журналісти та активні громадяни міста Житомира, які також прийшли послухати про походження української мови.

«Сподіваюсь, що ця конференція вийде за межі наукового зібрання і спробує достукатися до більшості суспільства, яке має усвідомлювати одну просту річ, яку означив свого часу геніальний український мовознавець О. Потебня, що будь-які бажання українців, які минають мову, збудовані на піску. Більшість українського суспільства спілкується мовою окупанта. Це означає, що свідомість українця окупована. Якщо українець у час війни на знак протесту не перейшов на українську мову, це означає, що війна тут триватиме ще довго. І війна не на рівні буків і градів, як це є в Луганській і Донецькій областях та Криму, а війна на рівні усвідомлення чи не усвідомлення себе», –відповіла на одне із запитань журналістів український мовознавець Ірина Фаріон.

Секційні засідання з проблем діалектології, історії мови, історичної діалектології, етнолінгвістики, ономастики та мови письменства працювали 14 листопада.

Результатом міжнародної наукової конференції «Походження й розвиток української мови та її говорів» стало вироблення резолюції учасників наукового зібрання.

більше фото
відео

Міжнародна наукова конференція «Скарына і наш час»

6 листопада 2015


6 листопада 2015 року в Гомельському державному університеті імені Ф. Скорини відбулася Міжнародна наукова конференція «Скарына і наш час», у якій узяли участь насамперед науковці з різних міст Білорусі, а також України (Дніпропетровська, Мелітополя, Харкова, Одеси, Умані, Житомира), Росії (Брянська, Новозибкова) та Польщі (Любліна).

На пленарному засіданні виголошено низку доповідей, присвячених передовсім постаті Ф. Скорини та його діяльності, а також різним аспектам мовознавства, насамперед проблемам етнолінгвістики, фразеології, концептології.

Подальша робота конференції відбувалася в 4 секціях:

Секція 1. Епоха і справи Франциска Скорини. Традиції Франциска Скорини. Народні звичаї та обряди. Усна народна поетична творчість. Мова фольклору.

Секція 2. Історія мови. Діалектологія. Топоніміка. Лексикологія. Фразеологія. Граматика.

Секція 3. Стилістика художнього і публіцистичного слова. Текст. Комунікація. Соціолінгвістика.

Секція 4. Літературознавство.

Доцент кафедри української мови Г. І. Гримашевич виступила на секції № 2 із доповіддю «Демінутивні форми прислівників у поліських діалектах».

Для учасників конференції було організовано екскурсію до палацу Паскевичів, де науковці мали змогу ознайомитися з минулим і сучасним Гомеля та Гомельщини, дізнатися про видатних людей, яку уславили цей білоруський край у світі.


Міжкафедральний навчально-методичний семінар
«Етноатрибутив давньоруський в історії, мовознавстві та літературознавстві східнослов‘янських народів».

9 жовтня 2015

З доповідями виступили доктор філологічних наук, професор В. М. Мойсієнко, доктор філологічних наук, професор П. В. Білоус, кандидат історичних наук, доцент О. М. Біло-бровець. Доповідачі зазначали, що термін давньоруський має значно більший стосунок до совєцької (російської) ідеології, ніж до реальної науки, тому потребує подальшої заміни на руський (від назви держави Русь).

У підсумку було вирішено поспілкуватися з мовознавцями, істориками та літераторами з інших ВНЗ щодо вироблення спільної практики використання терміну руський, а також запропонувати навчально-методичні рекомендації стосовно вживання терміну руський вчителями українських шкіл та викладачами ВШ.


Всеукраїнська конференція з питань діалектології та історії мови

1-3 жовтня 2015

1-3 жовтня 2015 року Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) організував конференцію, уперше за 15 років проведену в новому форматі – об’єднання діалектології (Актуальні проблеми діалектології. 15. Діалект і пам’ятка) та історії мови (Тимченківські читання. Пам’ятки української мови: стилі та жанри). У роботі конференції взяли участь науковці з різних міст України (Ужгорода, Івано-Франківська, Львова, Старобільська, Умані, Житомира, Кам’янця-Подільського, Хмельницького? Берегового), Польщі (Варшава, Люблін), Угорщини (Сегед), Хорватії (Загреб).

Активну участь у роботі наукової конференції взяла кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Галина Іванівна Гримашевич, яка виступила з доповіддю «Середньополіська система прислівника в пам‘ятках 16-17 ст. і сучасних говірках».

На пленарному засіданні було виголошено доповіді на різні теми, зокрема порушено проблеми методів когнітивної лінгвістики й вивчення історії української мови, теоретичних і методологічних аспектів дослідження мови богослужіння, варіантності граматичної системи новостворених українських говорів Донеччини, субстантивно-ад’єктивного дискурсу моделювання соціально-етичних портретів Мстислава Великого та його онуків у Київському літописі, семантичної еволюції ’час’ – ’погода’ на матеріалі дериватів із коренем -год-, охарактеризовано Галицьке Євангеліє 1144 року як пам’ятку української культури, пам’ятки української мови як джерела рукописної лексикографії ХІХ ст., рукописні збірки пісень Степана Руданського. Крім того, відбулася презентація наукових та навчальних видань з української діалектології та історії мови.

На секційних засіданнях у доповідях науковців було порушено актуальні проблеми діалектології та історії мови.

Під час роботи конференції визріла ідея укладання угоди про співпрацю між Північноукраїнським діалектологічним центром імені професора М. В. Никончука та Східноподільським лінгвокраєзнавчим науково-координаційним центром Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Останній день був присвячений цікавим і корисним екскурсіям (науковому туризму) до с. Прилбичі, пов’язаного з діяльністю А. Шептицького та його родиною, і до с. Страдч, відомого своєю Хресною дорогою та скельним монастирем ХІ-ХІІІ ст.